«Хай усім борцям за визволення свого народу світить сонце самостійної України»

31 березня на державному рівні відзначаємо 150-річчя Миколи Міхновського.

Це був блискучий юрист, вмілий фахівець-державник. Міхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.

У «Самостійній Україні» автор вказував на порушення з боку росіян домовленостей з українцями, укладених у Переяславі в 1654 році. Вони передбачали, на думку Міхновського, створення конфедеративної держави. Адже, як вважав він, під час повстання Богдана Хмельницького виникла українська держава. Натомість російська сторона знищила цю державу й почала проводити русифікаторську політику.

Своє бачення, що українці повинні здобути власну незалежну державу, Міхновський підкріплював справами. Чим би він не займався – адвокатською практикою, громадською чи політичною діяльністю, вчителюванням – скрізь докладав зусиль, щоб підтримати українську ідею. А ще з усіх сил намагався поширити її – писав програмні тексти, виступав з промовами, друкував статті у пресі, на початку XX століття заснував 5 українських часописів.

Міхновський розумів, що незалежність неможлива без армії. Тому одним з перших відстоював ідею формування українських збройних сил. Коли в 1917 році революційні події поглинули Російську імперію, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання, Микола Міхновський заснував та очолив Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.

Реально перший проєкт української Конституції з’явився в 1905 році. І належав він саме Міхновському. Уже тоді він сподівався, що вдасться створити незалежну Українську державу.

Конституція Міхновського залишилася лише на папері. Але це є цікава пам’ятка української правничої думки, яка засвідчила, що ідея української державності мала поширення в середовищі освічених українців.

Твори, діяльність Міхновського так чи інакше продовжували і продовжують надихати людей, що боролися і борються за українську самостійність.