Під час війни у соцмережах слід бути винятково обережними. У Генштабі Збройних сил України розповіли, чи можна оприлюднювати інформацію в соцмережах.
Що заборонено публікувати
✔інформацію, фото та відео про переміщення чи дислокацію українських
захисників, військові частини, блокпости, пункти територіальної оборони,
укріплення;
✔неперевірену панічну інформацію щодо кількості загиблих,
постраждалих, зниклих українців;
✔фейкові повідомлення про необхідність змінювати налаштування в
телефонах, відключення зв’язку;
✔публікувати неперевірені дописи про допомогу чи збір коштів. Навіть
якщо це не шахраї, інформація може бути неактуальною.
Що дозволено поширювати
✔фіксувати переміщення ворога, викладати фото у соцмережах із
вказівкою точного часу та геомітками. Насамперед треба повідомити в бот
@stop_russian_war_bot у Телеграмі;
✔поширювати інформацію про загиблих, поранених, полонених окупантів.
✔показувати відео злочинів окупантів максимальній аудиторії;
✔робити репости офіційних повідомлень органів влади та розвінчування
фейків.
Що заборонено публікувати під час тривоги
✔фото, відео місцевості, де впав снаряд або був обстріл, відео польоту
ракети, загальний план місцевості;
✔вказувати адресу, координати або докладний опис таких місць, адже це
допомагає рашистам скоординувати дії;
✔публікувати відео, де добре видно розпізнавальні знаки: адресні
таблички, номери будинків, станції метро, відомі супермаркети;
✔публікувати кадри роботи наших систем протиповітряної оборони
(ППО);
✔виходити з укриття, щоб зробити фото чи відео.
Що дозволено робити після тривоги
✔зафіксувати пошкодження будівель або об’єктів інфраструктури крупним
планом так, щоб у кадр не потрапляла довколишня місцевість. Потрібно
уникати відомих об’єктів у кадрах;
✔поділитись такими кадрами у соцмережах, надсилати їх на сторінки
світових лідерів чи ЗМІ;
✔не потрібно вказувати точну назву об’єкта. Писати просто, до прикладу,
«дитсадок», а не «дитсадок № 222».