Щороку 29 вересня згадується одна із найтрагічніших сторінок української історії – масові розстріли мирних мешканців у Бабиному Яру, що в Києві – День пам’яті трагедії Бабиного Яру.
За офіційними даними, лише за два дні 29 та 30 вересня там загинуло близько 34 тисячі мирного населення, а за п’ять днів – майже 150 тисяч. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі “вищої раси”, яка будувала свій “арійський мир”.